Люблю дивитися фільми, а також вистави, де події розгортаються в минулих століттях. Цікаво стежити не лише за сюжетом, але й поринути у атмосферу тих часів. Особливо неможливо відірватися від одягу, в який одягнені герої, зокрема героїні. Я то захоплююся, то дивуюся, приміряю подумки щось на себе. Я прихильниця комфорту, простоти і легкості, вважаю жінок того часу героїнями за носіння таких речей як корсети, турнюри і криноліни. Не думаю, що мені було б комфортно у такому вбранні, втім, не буду приховувати, візуально мене такі наряди приваблюють. Вони додають жіночому образу витонченості, інтелігентності, стриманості, недоступності, вимагають відповідного поводження і подачі себе.

Подумати про це мене наштовхнула виставка музею історії моди під назвою «Турнюри і криноліни», яка зараз проходить в галереї «Мануфактура» в аутлет-містечку «Мануфактура» (с. Ходосіївка під Києвом).

На виставці представлена вишукана колекція старовинного жіночого одягу та аксесуарів, яка була зібрана власницею музею історії моди, киянкою Мариною Івановою за 30 років. Ця колекція вважається єдиним подібним зібрання на території СНД і складається з майже тисячі предметів музейної цінності, кожен з яких – дивовижне свідоцтво минулих епох. Найдавніший експонат датується 1800 роком. В галереї представлена частина колекції музею історії моди – сукні, що демонструють характерну особливість 19 століття – криноліни і турнюри.

В колекцію увійшли модні ансамблі, які раніше належали європейським світським дамам позаминулого століття: розкішні бальні сукні, накидки для відвідання опери, візитні туалети, весільні вбрання, костюми для прогулянок, спідня білизна, аксесуари.

Виставка триватиме до 30 червня, тому у того, хто, цікавиться історією моди, є достатньо часу, щоб прийти і насолодитися чудовою колекцію, а також провести приємний час в аутлет-містечку «Мануфактура», яке нагадує затишне старовинне європейське місто.

І наостанок вирішила для себе пригадати, що собою являють славнозвісні криноліни і турнюри і звідки вони походять.

Кринолін – модна в другій половині 19 ст. широка нижня спідниця, яка одягалася під сукню, щоб надати їй форму дзвона. Криноліном називали також широку спідницю з цупкої тканини із вшитими у неї обручами з тонких сталевих смужок чи китового вуса.

Криноліни з’явилися у Франції у 1830-х роках у заможних верств населення і швидко поширилися країнами Західної і Східної Європи. Спочатку криноліном називали особливу цупку тканину з льону чи бавовни з додаванням кінського волосся. У 1830-х роках так стали називати жорстку нижню спідницю з цієї тканини або конструкцію з обручів на кшталт клітки, яка використовувалася для надання сукні пишності.

Вважається, що входженням у моду кринолін завдячує французькій імператриці Євгенії, дружині Наполеона III. Також існує думка, що мода на пишні сукні була наслідком зацікавлення епохою рококо, коли носили паньє (предмет жіночої спідньої білизни, модний у 18 — на початку 19 ст.).

Якщо у 18 ст. паньє були привілеєм знатних дам, то у 19 ст. сукні на криноліні носили і дами з буржуа. Також на відміну від паньє, криноліни носили не лише на урочисті заходи, а практично постійно.

У 1860-х роках криноліни стають дуже широкими – до 1,8 м в діаметрі, у рідких випадках до 6-8 метрів, а також набувають витягнутої назад форми.

Кринолін був дуже незручним у повсякденному житті, завдяки чому став темою постійних анекдотів і карикатур того часу. Через ширину криноліна жінка не мала змоги взяти за руку дитину, пройти у двері, вийти з карети, йти поруч з кимось, сходити у туалет без сторонньої допомоги і т. д. Тому вже на початку 1870-х років кринолін вийшов з моди, поступившись турнюру.

Турнюр – модна у 1870-90-х роках частина жіночого одягу, яка підкладалася під сукню нижче талії ззаду для надання фігурі пишності. Також цю назву мала широка жіноча спідниця, призначена для того, щоб носити з такою конструкцією. Турнюр є одним з найхарактерніших елементів вікторіанської моди.

Наприкінці моди на криноліни їхня форма почала змінюватися і видовжуватися назад. Так у 1860-х роках з’явилися кринолінетти — нижні спідниці у вигляді половини криноліна (задньої). Перші турнюри почали носити у 1869—1876 роках. У 1878—1882 роках були модними прямі непишні сукні, але потім турнюри знову повернулися. Спочатку турнюри були досить пологими, пізніше набули форми горба. Мода на великі турнюри закінчилася 1889 року. У 1890-х роках носили турнюри невеликого розміру.

Турнюри мали різноманітні форми, деякі з яких навіть були запатентовані:

• з залізних обручів чи дроту
• з китового вуса
• у вигляді подушечки
• у вигляді кількох шарів складчастої тканини

До 1905 року турнюри, а з ними і корсети, вийшли з моди, але не остаточно, – у сучасній моді  криноліни та турнюри досі продовжують своє життя в окремих моделях весільних суконь та вечірніх нарядах.